Ціна бажання

На задвірках Всесвіту знаходився один магазин. Вивіски на ньому давно вже не було - її колись зірвало ураганом, а нову господар не став прибивати, бо кожен місцевий житель і так знав, що магазин продає бажання.

Асортимент магазину був величезний, тут можна було купити практично все: величезні яхти, квартири, заміжжя, пост віце-президента корпорації, гроші, дітей, улюблену роботу, гарну фігуру, перемогу в конкурсі, великі машини, владу, успіх і багато-багато іншого . Не продавалися тільки життя і смерть - цим займався головний офіс, який знаходився в іншій Галактиці.
Кожен, хто заходив до магазину, (а були і такі, які жодного разу не прийшли сюди, а залишилися сидіти вдома і просто бажати) в першу чергу дізнавався про вартість свого бажання.
Ціни були різні. Наприклад, улюблена робота коштувала відмови від стабільності й передбачуваності, готовності самостійно планувати і структурувати своє життя, віри у власні сили і дозволу собі працювати там, де подобається, а не там, де треба.
Влада коштувала трохи більше: треба було відмовитися від деяких своїх переконань, вміти всьому знаходити раціональне пояснення, вміти відмовляти іншим, знати собі ціну (і вона повинна бути достатньо високою), дозволяти собі говорити «Я», заявляти про себе, незважаючи на схвалення або несхвалення оточуючих людей.
Деякі ціни здавалися дивними - заміжжя можна було отримати практично задарма, а ось щасливе життя коштувала дорого: персональна відповідальність за власне щастя, вміння отримувати задоволення від життя,  уміння цінувати те, що є, усвідомлення власної цінності та значущості, відмова від бонусів «жертви», ризик втратити деяких друзів і знайомих.
Не кожен, завітавши до магазину, був готовий відразу купити бажання. Деякі, побачивши ціну, відразу розверталися і йшли. Інші довго стояли в задумі, перераховуючи готівку і розмірковуючи. Хтось починав скаржитися на занадто високі ціни, просив знижку або цікавився розпродажем.
А були й такі, які діставали всі свої заощадження і отримували заповітне бажання. На щасливчиків заздрісно дивилися інші покупці, пліткувати про те, що господар магазину - їхній знайомий, і бажання дісталося їм просто так, без жодних зусиль.
Господаря магазину часто прохали знизити ціни, щоб збільшилась кількість покупців. Але він завжди відмовлявся, тому що від цього страждала б  якість бажань.
Коли у господаря запитували, чи не боїться він збанкрутіти, то він хитав головою і відповідав, що в усі часи будуть знаходитися сміливці, готові ризикувати і змінювати своє життя, відмовлятися від звичного і передбачуваною життя, здатні повірити в себе, що мають сили і засоби для того, щоб оплатити виконання своїх бажань.
P.S.  А на дверях магазину вже добру сотню років висіло оголошення: "Якщо твоє бажання не виконується, значить, ти за нього ще не заплатив"...